Новини

Про режими та оплату праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ)

25-10-2007
Розділ: Новини
Про режими та оплату праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ), що використовуються в електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).


Якими документами і нормативними актами нині регламентується режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ? Якими правилами має керуватися роботодавець, аби зберегти здоров’я своїх працівників, запобігти професійним захворюванням і підтримувати працездатність людей на належному рівні? Про це – коментар директора департаменту з питань регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України Олександра ТОВСТЕНКА.



Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці“ роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 „Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин“, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 та ДНАОП „Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ“, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 № 21 та зареєстрованих у Мін’юсті 17.06.99 за № 382/3675.

Згідно з розділом 5 вищезазначених Державних санітарних правил і норм при організації праці, що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ (візуальних дисплейних терміналів електронно-обчислювальних машин) і ПЕОМ (персональних електронно-обчислювальних машин), для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак втомлення і зниження працездатності.

Зокрема встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

— для операторів із застосування ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

— для операторів комп’ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу гімнастичних вправ. Однак зазначеними правилами не заперечується використання часу такої перерви для відпочинку на свій розсуд.

В окремих випадках, при хронічних скаргах працюючих ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з ВДТ.

Власники, керівники служб, структурних підрозділів та інші посадові особи підприємств, фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили, працівники несуть відповідальність за виконання вимог зазначених вище Правил.

Статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил.

Час перерви в роботі, зумовлений технологічними факторами чи фізіологічними потребами відноситься до часу для внутрішньозмінного відпочинку і особистих потреб, який є складовою частиною робочого часу.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про колективні договори і угоди“, який визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод, з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників, зміст колективних договорів визначається сторонами в межах їх компетенції. Зокрема, до змісту колективних договорів належать питання щодо режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Згідно зі статтею 21 Закону України „Про оплату праці“ (далі — Закон) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний: роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, тощо (стаття 29 КЗпП України та стаття 29 Закону).

Відповідно до чинного законодавства (стаття 97 КЗпП України, стаття 15 Закону) форми і системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат тощо встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом.

Отже, конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вищезазначених вимог.

Друк | переглядів - 2537 |Кількість коментарів до статті «Про режими та оплату праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ)» - 0 | RSS |  Шрифт