Новини

Портал «АНТИКОР»: «ЛІКВІДАТОРИ З МОН: ЧИ МОЖЕ БАКАЛАВР КОМАНДУВАТИ ПРОФЕСОРАМИ?..»

Псевдо-реформатори з МОН «зачищають» національний освітній простір від українців?..

В перші роки більшовицької влади, після того, як «сини кухарок і перукарок» перестріляли «зарозумілих професорів», виникла серйозна проблема в радянських університетах. Тих викладачів вищої школи, яких «шарікови» не знищили, вони вигнали за кордон.

Для тих, хто не в курсі, нагадаємо відому історію з «філософським пароплавом», яким за наказом комуністичного вождя з дивним жіночим псевдо – Лєнін, вислали за кордон М.Бердяєва, М.Остроградського та інших інтелектуалів. Добре, що хоч не втопили цей «філософських пароплав», котрий дістався до Європи, де вигнані професори стали мега-зірками світової суспільно-політичної думки.

В самій же Російсько-більшовицькій постімперії, яка отримала назву еСеРеСеР, були створені так звані курси червоних професорів. На них за 3 (!) роки з людей з партійними квитками КПРС, але — без елементарної середньої освіти — робили професорів з філософії, фізики і механіки, яких залишали викладати в тих же самих інтелектуально знекровлених університетах.

Через 70 років комуністично-тоталітарна держава люмпен-КПРС «накрилася мокрим рядном». І розвалилася вона не внаслідок зовнішньої чи громадянської війни. Вона розпалася в наслідок низького професіоналізму правлячої «еліти» та не ефективного господарювання. Хоча мала (мала як нинішня РоSSія) ядерну зброю, багатомільонну армію та потужні запаси енергоресурсів. Україна всього того не має. І тому низький професіоналізм урядовців, який прогресує від однієї правлячої коаліції до іншої, стає справжньою проблемою національної безпеки.

Наприклад, коли перший заступник міністра освіти і науки України І.Совсун (цілий бакалавр «Могилянки»!) заявляє, що вона не розуміє, навіщо в умовах інформаційної війни з Росією потрібна спеціальність «міжнародна інформація» («Факты», 17.04.2015) , у багатьох моїх колег-професорів виникло чимало запитань до нашого псевдо-реформаторського уряду.

Навіщо нам такий заступник міністра МОН (без наукового ступеня та досвіду педагогічної діяльності у вищій школі), який:

— ліквідовує спеціальність «документознавство та інформаційна діяльнсть» (в умовах світової тенденції створення «електронного уряду»);

— утворює нову галузь знань: «управління та адміністрування» («масло – масляне»);

— ліквідовує спеціальність «геологія» (щоб нам тут природні ресурси видобували фахівці з США, Саудівської Аравії чи РоSSії?);

— зводить в одну галузь знань під назвою «соціальні та поведінкові науки»: економіку, політологію, психологію, соціологію, соціальну роботу і міжнародні відносини та регіональні студії…

Можливо, бакалавру з «Могилянки» і не відомо, що поведінкові або біхевіоральні науки («стимул – реакція») не мають до економіки жодного відношення. І як можна об’єднати, наприклад, в одну галузь знань — спеціальності «економіка підприємства», «фінанси та кредит» і спеціальність «політологія», яка вивчає, зокрема, політичну культуру та ідеологію суспільства?

Напевно, пані І.Совсун не читали в «Могилянці» і курс «глобалістики», бо її розуміння спеціальності «міжнародні відносини» не виходить за межі регіоналістики. І це в той час, як політичні проблеми міжнародних відносин весь світ вивчає на глобальному, регіональному, національному та локальному рівнях.

Проте, проглядається і певний корпоративний інтерес адміністраторки МОН до журналістики, якій вона створює окрему галузь знань, ліквідовуючи цілий напрям «соціальні комунікації». Водночас, наводячи приклад, що, мовляв, в Європі спеціальність «міжнародні відносини» входить до напряму «політологія».

Це – однією рукою. Іншою ж рукою наша «реформаторка» вже перевела навчальну дисципліну «політологія» з нормативних у вибіркові дисципліни. Мовляв, а навіщо інженерам чи економістам політичні знання? А як же тоді цією масою вузьких фахівців керувати?

Між іншим, в Німеччині і досі зберігають будинки політосвіти, бо розуміють, що політологія – державотворча дисципліна, яка формує свідомість громадянина, а не «гвинтика» тоталітарної машини…

Маючи можливість свого часу читати лекції в кількох польських ВНЗ — Університеті А.Мицкевича (м.Познань), Вищій соціально-економічній школі (м. Варшава) і, будучи чинним професором Вищої школи міжнародних відносин і соціальних комунікацій (м.Хелм), можу повідомити для пані І.Совсун, що в Польщі до напряму «політологія» зараховують, зокрема, наступні спеціальності: «політологія», «міжнародні відносини», «європейські студії», «соціальні комунікації» та «журналістика».

А аспіранти, які захищаються по спеціальності «журналістика», отримують ступінь кандидата політичних наук (нині – доктора філософії в галузі політології).

Між іншим, у Варшавському університеті давно і благополучно існує Інститут міжнародних відносин. І ніхто цей «крутий» інститут не збирається ліквідувати (як нашу спеціальність «міжнародна інформація») чи приєднати до юристів (спеціальність «міжнародне право»).

Наостанку, зауважимо, що розвалити наукові школи та кафедри, які формуються десятиліттями, зовсім не складно. Реформувати, безумовно, потрібно. Але — з урахуванням думок професійних асоціацій політологів, соціологів, міжнародників, юристів, економістів та інженерів, до яких наші ліквідатори з МОН не звертались…



ВАЛЕРІЙ БЕБИК,

доктор політичних, кандидат психологічних наук, професор,
голова Всеукраїнської асоціації політичних наук,
голова редакційної ради польсько-українського журналу
«Nauki społeczno-humanistyczne / Соціально-гуманітарні науки /
Social and Human Sciences» (http://sp-sciences.io.ua/)
http://politolog-ua.io.ua


Друк | переглядів - 581 |Кількість коментарів до статті «Портал «АНТИКОР»: «ЛІКВІДАТОРИ З МОН: ЧИ МОЖЕ БАКАЛАВР КОМАНДУВАТИ ПРОФЕСОРАМИ?..»» - 0 | RSS |  Шрифт