Новини

Населення України оцінює якість вищої освіти в Україні переважно як середню

Тестування та рівний доступ до якісної вищої освіти: громадська думка про ЗНО, вступ до вишів, проблеми вищої школи

24 березня — 5 квітня 2011 року Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за підтримки Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянсу USETI) було проведено загальнонаціональне опитування з метою дослідження громадської думки щодо вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання та певних питань якості освіти. Було опитано 1801 респондентів у всіх територіально-адміністративних одиницях України: 24 областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі. Вибірка – квотна, репрезентативна за статтю, віком (18-29, 30-54, 55 років і старші), освітою (нижче середньої, середня, вища), типом поселення (столиця, обласні центри, інші міста, села) та областями України. Похибка вибірки не перевищує 2.4 %.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Впроваджена з 2008 року система вступу до вищих начальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) підтримується переважною більшістю населення України, причому ця підтримка з роками зростає: у грудні 2008 року її підтримували 42% населення (не підтримували 34%), а у березні 2011 році – 46% (не підтримують 30%). У «цільовій» групі – тих, чиї діти, діти рідних та близьких чи вони самі вступали до ВНЗ за результатами ЗНО, тобто безпосередньо стикалися з новою системою вступу – підтримка нової системи вступу до ВНЗ істотно вища: підтримують нову систему 55%, не підтримують – 30%. Ставлення до вступу до ВНЗ за результатами ЗНО істотно залежить і від успішності вступу: серед тих, чиї діти чи вони самі поступили туди, куди хотіли, 69% підтримують систему вступу до ВНЗ за результатами ЗНО (не підтримують 24%); серед тих, чиї діти чи вони самі поступили не зовсім куди хотіли, але загалом вдало, підтримують нову систему вступу 59% (не підтримують 30%), а от ті, хто поступив «аби кудись» підтримка нової системи значно менша – 29% (не підтримують 44%).

Лише 29% населення вважає більш об’єктивною колишню систему вступу до ВНЗ за результатами іспитів, як проводили ВНЗ. На думку решти, нова система більш об’єктивна, проте щодо різних варіантів цієї системи думки поділилися: 24% вважають більш об’єктивною систему вступу лише за результатами ЗНО; 16.5% — за результатами ЗНО та балів шкільного атестату, а 10% — за результатами ЗНО, балів атестату та балів вступних іспитів, що їх проводитимуть ВНЗ. У «цільовій» групі – тих, хто мав досвід вступу до ВНЗ за результатами ЗНО, оцінка об’єктивності такого вступу лише за результатами ЗНО найвища (32%). На оцінку об’єктивності вступу до ВНЗ за різними критеріями впливає й міра успішності вступу: у групі тих, хто ступив туди, куди хотів, найбільш об’єктивним вважають ЗНО 42%, а от серед тих, хто поступив аби куди, вважають, що найбільш об’єктивними були б вступні іспити, які проводили ВНЗ.

При оціні знань випускників шкіл найбільше було корупції, на думку населення, на вступних іспитах до ВНЗ, де дуже та досить поширеною вважають корупцію 70% населення, а мало поширеною і зовсім не поширеною – 12%. На випускних екзаменах в школі дуже і досить поширеною корупцію вбачають 40%, не поширеною — 36%. Найменше поширеною, на думку населення, є корупція при зовнішньому незалежному оцінюванні: 27% вважають, що вона там поширена, а 37% — що ні.


Серед тих, чиї діти, діти родичів та близьких друзів чи вони самі проходили зовнішнє тестування, 58% були повністю чи переважно задоволені тим, як воно проводилося (28% — ні). Щоправда, минулого року показники були кращими: 69% були задоволені, 21% — ні.

Серед тих, хто поступав до ВНЗ чи поступали діти або діти близьких, 43% відповіли, що поступили саме туди, куди хотіли, ще 30% — не зовсім куди хотіли, але вважають варіант непоганим. Лише 16% поступили «аби кудись поступити», а зовсім нікуди не вдалося поступити лише 6% абітурієнтів.

Населення достатньо високо оцінює можливості ЗНО: з тим, що воно ставить усіх у рівні умови, згодні 44% (не згодні – 26%), а у «цільовій» групі – 54%; що ЗНО дає змогу обдарованим дітям вступити до будь якого ВНЗ – згодні  53% (не згодні 26%), у «цільовій» групі – 60%; що ЗНО стимулює учнів вчитися – згодні 55% (не згодні 24%), у «цільовій» групі – 64%; що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ – згодні 42% (не згодні 31%), у «цільовій» групі – 48%; що ЗНО стало кроком до справедливості у державі — згодні 40% (не згодні 32), у «цільовій» групі – 47%; що ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів – згодні 46% (не згодні 26%), у «цільовій» групі – 53%.

Основні недоліки вступу до ВНЗ за результатами ЗНО населення бачить насамперед у недостатній підготовці випускників шкіл до тестування (37%, у «цільовій» групі – 42%), у недосконалості тестів (31%, у «цільовій» групі – 35%) та у тому, що немає впевненості у чесності проведення тестування (31% серед населення і у «цільовій» групі).

Для покращення системи вступу до ВНЗ за результатами ЗНО головне, що пропонується – це краще готувати учнів до здачі тестів (51% населення і 55% у «цільовій» групі). Ще дуже важливим є, щоб ВНЗ забезпечили публічність та зрозумілість системи зарахування абітурієнтів (35% населення і 41% у «цільовій» групі), та заздалегідь інформували абітурієнтів про свої правила вступу (33% населення та 39% у «цільовій» групі).

Більша частина населення (54%) згодна з тим, що треба зберігати пільги для певних категорій абітурієнтів – сиріт (69%), дітей з обмеженими фізичними можливостями (46%), дітей з найбідніших сімей (43%). А от щодо інших категорій пільговиків громадська думка налаштована значно менш позитивно: згода надавати пільги при вступі до ВНЗ переможцям олімпіад і конкурсів – 30%, чорнобильцям згодні 26%, медалістам – 25%, випускникам сільських шкіл – 14%. Щодо надання переваг слухачам підготовчих курсів при ВНЗ, то думки поділилися: 37% на це погоджуються, 39% — ні, решта певної думки не має.

Більшість населення налаштована проти пропозиції, щоб при вступі до ВНЗ до результатів ЗНО та балу атестату додавався вступний іспит, який проводитимуть ВНЗ: 46% (51% у «цільовій» групі) вважають, що це призведе до корупції при вступі. Згодні на пропозицію щодо власних істиків ВНЗ лише 24%.

Вирішальне значення при зарахуванні до ВНЗ повинні мати результати зовнішнього оцінювання – так вважає більшість опитаних (41% населення і 54% у «цільовій» групі»). Оцінки, отримані при здачі ступних іспитів, які проводитимуть ВНЗ, вважають більш важливими 26% (21% у «цільовій» групі), а середній бал атестату – 16% (17% у «цільовій групі). Співбесіда у ВНЗ та мотиваційне есе підтримується дуже мало (7% і 3%).

Третина населення України (32%) відносить питання  вдосконалення якості вищої освіти до завдань першочергової важливості, особливо – молодь віком до 30 років (37%).

Більшість населення України (62%) вважає, що люди здобувають вищу освіту насамперед для того, щоб знайти добре оплачувану роботу – точно так само схильне думати й населення Росії (62%). Ще важливими мотивами здобуття вищої освіти, на думку і населення України, і Росії є бажання зробити кар’єру (51% і в Україні, і в Росії) та можливість стати хорошим спеціалістом (48% в Україні і 45% в Росії). Достатньо вагомими виглядають також такі спонуки для здобуття вищої освіти, як прагнення реалізувати свій творчий потенціал (21% в Україні і 27% у Росії) та можливість жити у культурному освіченому середовищі (21% в Україні і значно менше – 13% у Росії).

Населення України оцінює якість вищої освіти в Україні переважно як середню (45%), високою і дуже високою її вважають 23% і 25% — низькою і дуже низькою. Згодні з тим, що вища школа дає добрі професійні знання 41% в Україні і 51% у Росії, у забезпеченні вищою освітою світоглядних знань певні 54% в Україні і 43% у Росії, щодо можливостей самореалізації найбільш здібних і талановитих людей погоджуються 46% в Україні і 455 в Росії, дає можливості знайти хорошу роботу – 34% в Україні і 37% в Росії. А от згодні з тим, що освітня система дає усім рівні можливості безкоштовно навчатися лише 10% в Росії і 12% в Україні.

Найбільш серйозною сьогоднішньою проблемою вищої освіти і в Україні, і в Росії населення вважає високу плату за навчання (так вважають 67% росіян та 60% українців). Другою серйозною проблемою, на думку українців, є корумпованість адміністративно-викладацького складу ВНЗ (35%). Найбільш серйозними проблемами вищої школи в Україні були також визнані: нерівність доступу до вищої освіти (29%), невідповідність викладання вимогам ринку (29%), не конвертованість дипломів більшості вітчизняних ВНЗ у світі (26%). І ті ж самі проблеми вважають найбільш серйозними у своїх системі вищої освіти й росіяни.
Друк | переглядів - 678 |Кількість коментарів до статті «Населення України оцінює якість вищої освіти в Україні переважно як середню» - 0 | RSS |  Шрифт